Нанопанелі для охолодження будівель

Нанопанелі для охолодження будинків

Численні дослідження вже давно показали нам, як пофарбований в білий колір дах «охолоджує» будинок, відбиваючи сонячне світло; у той час як «зелені» дахи відбивають тепло, блокуючи сонячне світло і забезпечують випарне охолодження.

Наразі група вчених зі Стенфордського університету створила панель, яка не лише відбиває сонячне світло, але і відводить тепло зсередини будівлі, та випромінює його в космічний простір.

Принцип дії панелі робить її в деякому сенсі схожою на величезне дзеркало – вона просто відбиває від своєї поверхні світло. Коли теплове випромінювання блокується земною атмосферою, воно потрапляє в пастку між землею та космосом (створюється парниковий ефект). Панель Стенфорда складається з наноструктурних фотонних матеріалів (у тому числі кварцу та карбіду кремнію), які сприяють процесу випромінювання довжини хвиль, при якому атмосфера стає ніби практично прозорою для сонячних хвиль. І це дозволяє випромінюванню вільно проходити в холодний вакуум космічного простору.

Корисна потужність охолодження такої нанопанелі становить більш ніж 100 Вт на квадратний метр (10,8 кв.м). За словами науковців, це означає, що звичайний одноповерховий будинок, де лише 10% даху буде покрите панелями радіаційного охолодження, зможе компенсувати 35% тепла від кондиціонерів. Сама панель повністю пасивна, без рухомих частин, і не потребує джерела живлення для роботи.

Також цілком можливо те, що охолоджувальні панелі можуть замінити в деякому смислі сонячні панелі, які використовують зараз для вироблення електроенергії для роботи кондиціонерів. Окрім комерційного застосування даної технології, дослідники вважають, що вони можуть зробити таке охолодження в автономних районах або екваторіальних країнах, що розвиваються, де монтаж та експлуатація кондиціонерів зараз неможлива. Таку технологію можна навіть використовувати і для збереження прохолоди у припаркованих «на сонці» автомобілях.

Панель була розроблена професором Shanhui Fan та його студентами Aaswath Raman і Eden Rephaeli. Результати досліджень були нещодавно опубліковані в журналі Nano Letters.

Джерело: www.infuture.ru